Skip to content
Я подивився востаннє вгору на святих, де сидiв увесь їхнiй комiтет, i менi так стало жаль, що я вже не їхнiй, а тут-о, на вiки вiчнi в пеклi, так стало жаль менi, що не витримав, притулив голову до пекла, якраз пiд дiдовою калиткою, i гiрко заплакав.
— їжте, добрі люди, гостіться, що бог дав, а лиш мене не чіпайте, бо коли б ви знали мій біль, мій смуток та жаль, то ви би не сміялися, а плакали надо мною. …
Почув, що наближається остання година, і йому стало жаль молодого життя.
Ноги, немов непотрiбнi, самi знали звиклi дороги, i очi, теж наче зайвi, байдужне приймали все до нудоти знайоме. …
I та фiгура, що йшла назустрiч, – …
Все було в нiм ясне, добре вiдоме, укладалося в рамки, а от… Марта чула жаль до Антона: вiн її обдурив.
