ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment …підчіплюючи з тарілки та без упину всмоктуючи, і запивали вином з обплетеного соломою галонового бутля, що погойдувався, підвішений у дротяній сітці, і досить було наважити пальцем на шийку, як до склянки, що її ви тримали в тій самий руці, починало литися вино – ясно-червоне, терпке й добре на смак; отож, коли докінчили спагетті…
Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment Припускаю, що з острова Мурано Респондент міг наважитися на ще віддаленішу подорож (до островів Бурано і Торчелльо).
ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана» Posted on by / 0 Comment Десятки разів по дорозі з морського поста він обмірковував, як повинен діяти, і не міг ні на що наважитися Найбільше йому не хотілося приводити стороннього на Чайчин дзьоб.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment Аж тут полевий маршал Ренскіольд, старий вояка, себелюбний і обмежений, уявив собі, що граф Піпер хоче своїм почином наважитись на його права головного вождя.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Остюкiвцям було соромно, що греки могли наважитись воювати з ними на вiслюках.
ЛЕМ Станіслав – Фіаско Posted on by / 0 Comment Але в цій нісенітниці ховався глибокий, ілюзорно-роздвоєний тонкий зміст, бо на планеті одвічно все ніби з дивовижною розміреністю тільки починалось, але ніколи не могло наблизитися до кінця, завершитись, наважитися на фінал – тобто виконати своє призначення.
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана Posted on by / 0 Comment І вона всміхнулася йому так ніжно, що Тарзан відчув: чоловік може наважитись і на далеко більший подвиг.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment Туся багато разів хотіла відмовитися, хотіла навіть посваритися з Лялею, але щоразу згадувала добрі розумні очі сенбернара Дейка і те, як він кивав їй головою, дякуючи за частування, згадувала Артемона, Базиліо, Кузьму та Ваську – і не могла наважитися.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Він ніяк не міг наважитися увімкнути фари, хоч уже майже нічого не бачив; але ніч була напрочуд гарна, і він знав, що це враження зникне, тільки-но він увімкне світло.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Треба було сильно вірити у справжню «софійність» світу та його філософську трійцю добра, істини і краси, щоб наважитись на таку критику офіційного православ’я.