Skip to content …тарілку І грізно приказав слузі: “Іди, Озьми і занеси се пані своїй!” Слуга глядів хвилину остовпілий, З рознятим ротом, мов не розумів Тих слів; но, бачачи зловіщу хмару, Навислу на Валентія чолі, Пішов понурившись, неначе чув, Що вість несе страшну, убійчу, люту. 