Результати пошуку слова: Навіки-вічні

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1

Posted on by / 0 Comment

Ми ненавидимо їх, ми їх ненавидимо навіки!» Цікаво, що супутникам своїм Більбо оповів цю історію зовсім інакше. … Миттєвість перетворилася на вічність, аж нарешті він почув далеку, мов крізь стіни і товщу землі, але ясну відповідь: Бомбадил – молодець, веселун великий. … –  Не навіки, –

Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ

Posted on by / 0 Comment

Чорними ключами печалі замкнула моє літо Мокоша, та й прирекла навіки блукати сивими туманами між осінню і зимою, шукаючи стежки до того, що люди звуть щастям. … Відчуття торжества життя підсилювалось дивовижною перспективою розквітлої землі, що, переливалася, як у вічність, за сріблясте мерехтіння крайнеба.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Страшна перевтома і голод виснажили до краю, і здавалось, що він іде знову вічність. … Вічність лежати так. … Здається, вічність. … Там… на тій рідній, але, мабуть, навіки втраченій землі. … Аж піт виступив, але не від страху, а від думки, що навіки себе осоромить, – … Це навіки.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

Терей, [7] різник, що міг перекричати навіть ревіння бугая, коли накидав йому на очі шкіряну пов’язку, навіки позбавляючи його світла, і Феме, вдова бакалійника, – … Схили гори вкривала буйна зелень, а верх увінчували вічні сніги.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Сяйво проймає вам душу, радісно затоплює все і очищав, мимоволі спонукаючи подумати про вічність, про безмір існуючого… … Навіки могла зникнути, в пітьмі штольні зітліти, згнити, завалена камінням гори, а сталось… … — Це людина наодинці з вічністю.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

І пішло те ім’я між людьми навіки. … Не на вічність — на годину, на день, щоб набратися сил — і знову до праці… … Бо зостались вічні Думки ті величні… … Навіки змовк голос, назавжди перестало завмирати в жалях по рідному краєві невгамовне серце. … І зраду, й лестощі — усе забув навіки!

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Більбо навіки запам’ятав той спуск: як вони ковзали та спотикалися в сутінках, сходячи вниз по звивистій, крутій стежці в таємничу долину Рівен-делл. … Після того “трохи”, яке здалося цілою вічністю, вони вийшли несподівано на прогалину, де не росли дерева. … Все це тривало так довго, що здавалося гобіту вічністю.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Крізь очі, дрібні віконечка, побачили душі, яка повна відвертість їх здійсниться навіки; а до чого ж недобрі між собою, хоч значно ближчі, ніж здасться з ворожнечі! … Мабуть, і сама вічність, наче скресла річка в крижинах-скелях, з мертвою повільністю повзла мимо вокзального будинку.

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Уклавши з Мілетом дружбу на вічні часи, Аліатт усю свою войовничість спрямував на Періандра. … Ми навіки затавруємо себе ганьбою! … Якщо правим виявиться Левтіхід, я зніму діадему з голови й навіки покину Спарту! … А ми звільнимо вас навіки з-під їхнього ярма.