Результати пошуку слова: Надія

52 І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій. Але є ще надія для Ізраїля в цьому! 15 Де ж тоді та надія моя?

— Авжеж, на неї, неньку, тільки й надія! остання надія згасла! — Одна тільки надія була і в мене, та, мабуть, і в усіх, на Росію, але надія ця марна! Без Запорожжя, без Росії не повстане весь народ, бо вже стомили його всі утиски-муки, вмерла вже й надія. Надія в нас, та не зарікаюся побачити й допомогу.

Сказано: робітники прийшли, надія наша. Обтяжений думками і надіями, поволі ходив полем, як ніколи іще ним не ходив. Дмитро надіявся побачитися з Мартою, забрати її до себе. На соз теперечки вся надія. — Так що є надія свої латки по-людськи зорати? — То дрібненька надія, — — заворушилась надія.

Надія покинула мене, майже відчутно забравши зі скронь свої теплі долоні. А тепер я знаю: коли в мряці гине надія, людина починає жити самотужки. Я злегка посміхнувся: бідна моя надія вбралась у пищики, а пір’ячко неодмінно виросте. Розпач і безнадія, мов страхітливе всепоглинаюче багно, засмоктували серця.

^11 І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи. ^19 Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине. Бо Господь в роді праведних: ^6 ви насміялися над убогим, а Господь – надія його. ^5 На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.

Росте дерево, росте стеблина жита, росте і Надія. Через два роки Надія бігала, вигукувала «тату», « Вступила вона і до Гнатової хати, і не минув місяць, як весела говорунка Надія в муках та в стражданні покинула назавжди наш мир. Діти гоїлись, мати ще стогнала, але була надія, що мати виздоровіє.

Проте я сподівався, що кінець кінцем мені пощастить, та згодом надія зникла, бо я був вільним тільки по неділях, коли в мого друга роботи було найбільше – адже в неділю багато хто хотів покататися по морю. Отже, надія, що мене помітять з берега неозброєним оком або в підзорну трубу, була дуже сумнівною.

Проти сили, яка насувається, кращий захист – хоробрість та надія. На Рохан тепер у нас вся надія, точніше, все, що від неї залишилось. Тепер наша остання надія – Рохан, тому ми так зраділи, почувши звістку про їхню перемогу. Або надія виправдається, або їй кінець. Надія потроху згасала у всіх, навіть найстійкі-ших серцях.