ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Адже я хотів поїхати і тепер намагався пояснити, як одне тягло за собою інше, й зрештою він зрозумів і переконався, що я таки хотів поїхати, і вся та незлагода майже минулась. … Поцілував міцно й притиснув до себе, намагаючись розтулити їй уста – вони були міцно стулені. … Я лежав тихо й навіть не намагався погамувати біль.