Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Подовшали руки, нахилилася вперед голова, побіг наперед лоб і навіть череп приплющився. … Але ми з Євгеном розуміли, що право зватися господарем тут належало передовсім заслуженому майстру прокатної справи, тому ми випихаємо батька наперед, а самі тримаємося позаду чи то як асистенти, чи як тілохранителі такого поважного чоловіка.