Результати пошуку слова: Нароч

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Лиш пізніше, коли я приступив нарочно до нього, щоб ще раз поглянути, чим займається, він обернув свою голову й поглянув на мене! … — Ти видиш, Богдан завзявся нарочно нас нині обох на тім тлі рознервувати; шкода часу… я… Я спалахнув і задержавсь у ході.

ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців

Posted on by / 0 Comment

Пожежники, звісивши парусинові ноги з площадки, метляли головами в касках і співали нарочито огидними голосами: Нашому брандмейстерові слава, Нашому дорогому товаришу Насосову сла-ава!.. … Золоті битюги нарочито голосно гриміли копитами на голому бруку і, опустивши вниз вуха, із задоволенням прислухались до власного стукоту.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Зсунутий портал, аттіковий поверх, фігури короля і рицарів над карнизом кривилися гримасою огиди, доповнюючи враження виняткового розладу, бездушності і нарочитої вульгарності. … Він оточений тінями на канапі, мовчить, і таке враження, що пірнає в сутінки нарочито, як медуза йде на глибину, чуючи наближення шторму.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

Стоять чоловіки у фуфайках та кирзових чоботях, стоять жінки у фуфайках та кирзових чоботях, неначе нарочито зшитих для печальних днів. … Ніякої трагедії не сталось, просто ти повідривав мені гудзики на ліфчику… Цей нарочитий тон, приземлені слова народжуються в дівчини свідомо, це – самозахист.

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

Оленка ж, власне тим, що нарочито, підкреслено ухилялася від усяких будь спроб порозуміння, мов настала її черга казати до сестри: відчепись, самим своїм видом це казати, глузливим посміхом, одвернутими плечима, як виставленим глухим парканом: хоч гопки скачи, не доскочиш, —

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Їх підприємство — не зважаючи на те, що місто Луґа, можна сказати, нарочито невеличке — увінчалося повним успіхом, так що, хоч як велику частину дорібку віддали вони командирові етапу, їм вистачило прохарчуватись до самого Порхова.