Результати пошуку слова: Нарік

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Їх бачать тільки жінки, коли згадують минуле й нарікають; вони їх бачать, обговорюють, передбачають по них майбутнє. … тужно нарікала вона. … – її голос слабшав, ставав схожим на жалібний крик самотньої дитини серед руїн спаленого міста, а з грудей вже не виривалося нарікання.- „

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

Піддані нарікали на те, що кібервороги нищили їхні оселі й замки, синтетичний противник поливав їх рідким вогнем. … Зрештою, коли хочеш знати, окрім золота, я ще люблю нарікання. … Нашим предкам було погано, що й породжувало нарікання, – … але як нарікати на Нікого? … Але ж тим джерелом були нарікання на долю, –

Іван Кривуцький – За полярним колом

Posted on by / 0 Comment

Він ніколи не скаржився нікому, не нарікав на долю. … Не пригадую, щоб хтось на нього нарікав. … Спокійної вдачі, тихий, скромний, і я ніколи не чув, щоб хтось на нього нарікав. … Не чув від ваших нарікань на долю. … Запевнив, що ніхто з його бригади не повинен мати причин нарікати на нього.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Повкривавши дітей, Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день, тобто варити, прати, доїти корову, годувати дітей, прибирати в хаті і до того всього вчасно вийти на роботу в артіль та чесно працювати разом із всіма людьми, щоб на неї не нарікали люди, що коли вона головиха, то можна й відлежуватися.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

–  Я часто нездужаю, але тепер, хвалить бога, не можу нарікать на здоров’я. … Але Таїса Андріївна неначе не чула її й тягла далі своє нарікання на свою недолю. … сказала Таїса Андріївна до Теклі Гуковичевої, одразу забувши за свої нарікання на недолю. … Протопоп почав ремствувать та прилюдно нарікати на Никона.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

На себе будуть колись нарікати. … Мабуть, не слід у наш час обурюватися і нарікати, впадаючи в жалюгідне становище людей, які жебрають співчуття, однак ту досконалу механіку бою я не забуду до кінця своїх днів. … Я согрішив, почавши сумніватися в удачі, і наріканнями ніби заохотив стихію стати лагіднішою.

Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.

Posted on by / 0 Comment

радіо, 29го квітня 2001го року; на відсутність нашої уваги важко шкодувати (гріх нарікати) – … Найбільше нарікань на декотрі несподівані нововведення, як-от: „відсоток“, закінчення „и“ в родовому відмінку однини деяких іменників жіночого роду (замість поголовно торжествуючого „і“) –

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

Він нарікав на свою самотність у залізному місті на тяжкі сни в мансарді, знов і знов шкодував, що припустився такої фатальної помилки щодо почуттів Ехо, помилки, сліпою жертвою якої він, мовляв, став. … Не живе з чоловіком, а мучиться, хоч ні на що й не нарікає.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

взяв ти, твоя ясна мосць, гріх на душуі Поспільство не бидло, й не можна нарікати на нього за те, що воно не закладає охотою шию в ярмо, не підставляє з ласкавою усмішкою спини під канчуки… … При такому резоні чого ж вам і нарікати? … — Як же не нарікати? … а нам лише без нарікань скорятися його святій волі…

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Я хочу, щоби у мене в деканаті все було тихо, спокійно, щоби на мене люди не нарікали. … Село варту дало, але не примирилося і все на цю варту нарікало. … Все сама, все сама… І не скаржиться, і не нарікає… Може б, дійсно привести й її до Сапогова? … Зісталися діти дрібненькі й жінка, яка ніколи не переставала нарікати на громаду.