Skip to content
Тоді шинкарка Горовая, Настя, кабашниця степовая, Козака-нетягу за чуб брала, В потилицю з хати вибивала, То козак-нетяга добре дбає, Козацькими п’ятами опинає. …
Тоді Настя Горовая, Шинкарка степовая, Сама в льох не ходила Да наймичку посилала: “Гей, дівко, наймичко!
Люди хотіли саме того, що пророкувала Настя Стигматичка, і вірили в це. …
Старики, й бабусі, й матері, дівчата, підлітки вірили в те, що війна не зачепить вже їхніх хат, не тільки тому, що так напророкувала Настя Стигматичка десь, а тому, що вони на власні очі бачать рідних своїх обранців, –
