ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment відказав загадково Григорій і пішов у келію, щоб дати татям відпочити – дуже вже настійно намагалися вони визволитися.
Загальна мікробіологія, вірусологія, імунологія. Вибрані лекції Posted on by / 0 Comment Книгу під такою назвою можна настійно рекомендувати кожному студентові.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment …посилається на «державний підхід», і моя пам'ять, яку тепер годі було відірвати від пам'яті батькової, так вони міцно переплелися між собою,- спільна пам'ять Черед настійно підсовувала мені спогад, який стосувався знову ж таки голови комісії і директора.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment І тут Торін заговорив про Траїнів Гори-камінь і настійно попросив їх шукати самоцвіт по всіх закапелках.
МОЛДОВАН Валеріан Васильович – Риторика загальна та судова Posted on by / 0 Comment «Я настійно звертаю увагу на те, –
Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я Posted on by / 0 Comment Її син, на її настійну вимогу, став католицьким священиком.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment …погода змінювали її візерунок, пересували лівіше та правіше, випрямляли, перетворюючи асфальтове покриття на рейки з перегнилими шпалами і розхлябаними прогоничами, настійно запрошували зсісти з велосипедного сідла і спробувати увіпхатися до вагону з розбитими шибками, куди вітер краплі червневої зливи задував так само, як і перший…
КАНН Мария – Блакитна планета Posted on by / 0 Comment Неясні спочатку, вони повторювались так настійливо, що Агнешка схопила Юна за руку і скрикнула: –
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Гривастюк коротко сказав, що дехто з молоді почав бешкетувати, і військові вправи, які намічено влаштовувати двічі на тиждень, настійна потреба, щоб угамувати дурну кров.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Батько декілька разів на хлопця озирнувся, головою декілька разів заперечливо хитнув, але Оксана настійливо прохала, і нарешті зглянувся пан Вербовський на Чіпку, який немов горобчик на босих ногах переминався, і сказав: —
