Результати пошуку слова: Настільки
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Він стояв на порозі, височенний і худий, аж почорнілий, дивився на маленького ченчика, що постав у дверях, з якоїсь незбагненної висоти, і був настільки вищий від Прохора, що тихо мовлені його слова спершу не були Прохором почуті. … І була та стежка настільки глибока, що чоловік ішов у ній, по груди сховавшись.