Ольга Кобилянська – Через кладку
Я про інших хочу писати, цілком спокійно… цілком так, як буде мені приказувати настрій. … Він один не дається спіймати, як те щастя, що існує лиш хвилинами — в нервах і настрою. … А коли наступить червень, вони цвітуть… Гей, як цвітуть, процвітають вони! … Побачу зараз, який настрій проти зарозумілого формаліста.