ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро
Спитай-но отих паскуд.- Він поглянув туди, де сиділи троє величезних бридких птахів, згорбившись і повтягавши лисі голови у настовбурчене пір’я. … А наступного року настала інфляція, і грошей, які він призбирав тоді, не вистачило навіть на те, щоб купити припасу й знову відкрити готель,- він повісився.