Skip to content Ото відпочивши, як настав вечір, пильнуємо ми. …
Звісно, страшний суд настає; бог знає, кому жити, а кому вмирати, то нехай, кажуть, козак хоч перед смертю покрасується, як у городі рожа, а винесе бог із огню в дорогих саєтах – нехай користується на здоров'я.