Науявляти Posted on by / 0 Comment науявля́в науявля́ли жін. … науявля́ла сер. … науявля́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник науя́влюваний Безособова форма науя́влювано Дієприслівник науявля́вши
Наушник Posted on by / 0 Comment нау́шник – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний нау́шник нау́шники родовий нау́шника нау́шників давальний нау́шнику, нау́шникові нау́шникам знахідний нау́шник нау́шники орудний нау́шником нау́шниками місцевий на/у нау́шнику на/у нау́шниках кличний нау́шнику* нау́шники*
Наустити Posted on by / 0 Comment наусти́ти – дієслово доконаного виду (навчити, наставити; підмовити) Інфінітив наусти́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа наусті́мо, наусті́м 2 особа наусти́ наусті́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа наущу́ наустимо́, наусти́м 2 особа наусти́ш наустите́ 3 особа наусти́ть наустя́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Науру Posted on by / 0 Comment Нау́ру – іменник середнього роду (острів у Тихому океані; держава) відмінок однина множина називний Нау́ру родовий Нау́ру давальний Нау́ру знахідний Нау́ру орудний Нау́ру місцевий на/у Нау́ру кличний Нау́ру
Наутилус Posted on by / 0 Comment наути́лус – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний наути́лус наути́луси родовий наути́луса наути́лусів давальний наути́лусу, наути́лусові наути́лусам знахідний наути́лус наути́луси орудний наути́лусом наути́лусами місцевий на/у наути́лусі на/у наути́лусах кличний наути́лусе* наути́луси*
