Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Нахабний хам! … Але на графа це мовчазне, тужне зітхання діє як фальшивий, нахабний крик, повний брехні й упертості. … Її світлості, звичайно, відомо про нахабний розбишацький виступ Інараку? … Який нахабний йолоп смів так роз'яснити?! … Він — не хорий, а нечесний, нахабний хам!
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Доволі здібний, начитаний, язикатий і нахабний. … Погляд самовпевнений, владний, нахабний. … Нав'язливий, нахабний, дуже любив крутитися коло начальства.
Володимир Винниченко – Відродження Нації Posted on by / 0 Comment вплоть до отдєленія” а в емоції — самий прімітивний, брутальний, погордливий і нахабний націоналіст. … Цінично-нахабний “акт”.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment – Для вашої величності немає неможливого,-весело відповідав нахабний грек.- У вас виникло бажання скласти газелі, і ви його виконали. … Луїджі Гріті, з пальцями, обнизаними коштовностями, пещений і нахабний, виступав, як уповноважений радник у справах Угорщини.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment – насмішкувато спитав нахабний Селаброс. … – Такий молодий хлопець, тільки що вийшов з університету, а вже такий нахабний, такий збавлений!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Выходи же мне навстречу: жажду поцелуя!» Він добре знав, що перед ним сидять такі божі корівки, що пойняли б віри, якби він назвав своїми навіть Пушкінові вірші: через те він і був такий нахабний в брехнях перед дамами. … Звошик, мабуть, був нахабний.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Розбишакуватий і нахабний Себастьян сподівався домогтися свого будь-що і, звичайно, не гребував нічим. … Але Ганкаурові знову пригадався нахабний, зарозумілий сеньйор Олів’єро, скрипучий голос, пожадливі руки, що так неохоче віддавали Ганкаурові зароблені ним песети.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Високий, тонкий у стані, рвучкі рухи, крок сягнистий, хижий, навіть ніби нахабний, а очі _ вперті, безбарвно-голубі, линяло-голубі, аж смокче під ложечкою, як глянеш у них.
ФІВЕГ Гейнц – Полум’я в лабораторії №1 Posted on by / 0 Comment Вони чубилися, наче бойові півні, здіймаючи нахабний лемент.
