Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
Під серпанком темряви вони мчать туди, де склепіння неба підпирають силуети скелястих гір. … Силуети то виразнішали, то знову розпливалися: люди схильці над ним, роздивляючись, наче екзотичну комаху, койки, що дерлися під стелю, нагадуючи щаблі непомірно перебільшеної драбини, до ладу його спотвореному сприйняттю, —