Результати пошуку слова: Не сором

о.Франц Гаттлер КРИВАВА НЕЗАБУДКА Хресна дорога Спасителя Упорядник

Posted on by / 0 Comment

Я християнин, не соромлюсь своєї віри і дякую Богу за добро, яке мені подає». … Був там поганий звичай (як це, на жаль, відбувається в різних місцевостях) перед постом нагрішити, як тільки заманеться: танцями, пиятикою, криками, сороміцькими жартами, непристойними дотепами.

Сонце заходить – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Ти знаєш, як старі запорожці дивилися на багатство і розкоші; тепер наші чолові старшини живуть розкішно і приймають від цариці позолочувані бляшки з візерунками, і не соромляться сонця носити ті бляшки на своїх грудях. … Не хочу такого сорому пережити… Прости, Господи, гріха!

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого

Posted on by / 0 Comment

У Андрiя нiколи не було нiяких успiхiв, i вiн взагалi не мiг спокiйно слухати соромiтницьких розповiдей i тому кричав: “Перестаньте! … Як вам не соромно! … – Невже вам не соромно, капiтане? … Вiн сидiв, їв, запихався, мало не давлячись, i плакав вiд сорому перед товаришами, для яких бiльше не iснував.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев

Posted on by / 0 Comment

Сором бути таким недотепою! … А полковник знову був генералом і цього ранку, та ще з допомогою вальполічелли, знав геть усе, знав, ніби тричі перевіряв за Вассерманом, що в портреті немає підлоти, і йому стало соромно, що він так безцеремонно розмовляв з портретом.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Знайте всі: одну красуню славлю я пісенним хором,- Це для мене честь велика, не потала і не сором; В ній – моє життя, в жорстокій, з гнівним, як в пантери, зором; Я ім'я її вславляю, перлом вквітчую прозорим. … Ще Асмат щось говорила, не соромлячись мене, Та про себе що повісти?

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Бо, на їхній сором, жодна жива душа не погодилася піти з нами до «Адмірала Бенбова». … А ви, джентльмени, не соромтеся й лягайте. … Коли я згадав про власне самовільство, як я потайки втік від своїх, і до чого це призвело, в якій небезпечній компанії я опинився, мені стало так соромно, що я не міг глянути лікареві в обличчя.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

– І тобі отеє, запорожцеві, отшельникові, не сором признатись? … – каже, зачервонівшись з сорому, Гвинтовка.- Запорожець запорожцеві не пара. … Тут наробив такого сорому товариству, що й казати язик не ворочається. … Щоб же тебе побив несвітський сором, як ти нашу старість осоромив!