Ремарк Еріх-Марія – Три товариші
І раптом ми всі усміхнулися невідомо чому й як. … Але не було справжньої охоти, невідомо навіть чому. … – мені про неї нічогісінько невідомо – хто вона й що. … Ми лежали, обнявшись, летячи кудись у дивний світ невідомого, зливши свої віддихи в один… … Багато чого можливого не робиться, і невідомо чому.