Результати пошуку слова: Неминуче

Хоч кутий сріблом повіз був тяжкий, шестеро білих волів тягли його дружно й уперто, погоничів добрано було вміло й передбачливо, та все ж і вони неминуче мали стомитися від далекої дороги; одноманітність руху приспала пильність, і якось на непробитих путівцях посеред темних пущ княжий повіз потрапив у грузовисько.

Мислячий вид життя на цих планетах відмер, як відмирають неминуче всі види тварин, що змінюють один одного, і людина також, якщо вона знехтує пізнання біологічних явищ в історичному розвитку. –  Неминуче. Тому інфернальність неминуче була справою їхніх рук. –  Може, це неминуче в наших умовах?

Коли велика держава вбиває послів держави маленької, то це ще можна пояснити, бо надмір сили неминуче має виявитися бодай у ганебних діях. Острів неминуче мав стати здобиччю ісламського війська, і статися це мало негайно. Тому неминуче випливає третя передумова людського існування: знання.

Вони приняли в свою свідомість ідею української державности, як факт, як щось природне й неминуче, вклали її в свій світогляд, пристосували до її свої власні прагнення й цілком свідомо, рішуче й послідовно узнали себе громадянами Української Держави в тій формі її, в якій зазначалось в Універсалі.

Крім того, із запровадження поняття “ідеологія” випливає, що картину культури/ідеології неминуче характеризують зв’язки із владою та політикою. І хоч що ми оберемо як антипод: високу культуру, культуру робітничого класу, комерційну, народну культуру тощо — це неминуче й посутньо вплине на визначення масової культури.

А там трапилось ще одно – неминуче й бажане для Добрині. Пракседа неминуче мусила себе про це запитати, – Інші – полководці, знатні люди, родичі й друзі Никифора Фоки й Іоанна Цимісхія, які б тепер неминуче боролись за себе, а відтак і за проедра, – А далі сталося те, до чого неминуче йшлося, –

Між цими двома учнями неминуче мали скластися особливі стосунки: обидва були талановиті, обидва покликані до чогось вищого; це робило їх братами, і воднораз у всьому іншому вони були цілковитою протилежністю один одному. Обидва вони неминуче пов’язані один з одним.

Але водночас він був певен того, що це неминуче, що йому нікуди від цього роману, цього писання, цього старого гуцульського театру (хору?) не подітися. До того ж вони без перерви курили всяке гівно, і Пепа з легким побоюванням думав про неминуче наближення до перших поцілунків.

Слабкий тілом і духом, я неминуче заблукаю, якщо зважуся на таку спробу, і безславно загину в бридких, похмурих лабіринтах трюму. Якби Огастес не був під захистом брашпиля (куди хвилі закинули його випадково, після того як він прив’язався на відкритому місці), він би неминуче загинув ще до настання ранку.