Олекса Кобець – Записки полоненого
Останні краплі сил моїх вибив той постріл – ноги відмовились далі ступати, і я машинально приліг, одійшовши трохи вбік од стежки, під першим стовбуром безлистого вже дерева (чи дуб, чи граб – хіба розбереш уночі, та хіба й неоднаково?!) … Хіба вам неоднаково, чи воно у вас отам у пузі зогниє, чи ще перед тим почало гнити?