Володимир Винниченко – Сонячна машина
Лагідні, сумирні очі Софі з побожним нерозумінням дивляться злегка вгору на суворо замкнуті уста дивної, нелюдської істоти в такому людському тілі. … І для чого так нерозривно? … Труда великими, нерозуміючими і вже знаючими очима скидає на батька. … Нерозумно, нелогічно, — … В очах уже рух: увага, здивування, недовір'я, нерозуміння.