Результати пошуку слова: Неслух

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Ноги неслухняні; хоч і худющі, а обважнілі. … Дарія Олександрівна мовчить біля печі, а сльози біжать, біжать неслухняні, одна по одній – ніщо не спинить їх, тільки часом судома струсить груди і плечі; і нічого не бачать очі за плачем.

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

Вже як і підвелася, то ще довго не відчувала рук і ніг, вони здавалися їй чужими, неслухняними. … Пілот зустрівся поглядом з темними очима індіянина, зблід, неслухняними руками почав натягати комбінезон. … Щелепи відбивають неслухняний танок, зуб не трапляє на зуб.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Кошовий отаман, коли б здибав такого гультяя, то добре відчухрав би його чубуком своєї люльки або тим, що трапиться під руку, а коли б той ще сперечався і змагався, то й до гармати звелів би прикувати неслуха без сорочки, щоб погодувати своїм тілом комарів.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

Свята П’ятниця — строга й вимоглива, неслухняних тяжко карає, скручуючи їм пальці на обох руках або ще гірше… Жінки, які провинилися, просять: “Прости ж мені, свята П’ятнице, я не буду вже прясти проти п’ятниці і дітям заказуватиму, і не буду робить у п’ятницю!”.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Щире зачудування затріпотіло на пошерхлих губах віспуватого, вони, ті його розхвильовані губи, неслухняно, поволі витягнулися у трубочку, і він зацмокав до дитини, як до коняки. … Останнього вишив наприкінці серпня, коли на зсипному пункті «погладив» кольбою по голівці неслухняного продзагонівця.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Дитина здоровими очима вдивляється в пiтьму, що чорнiє поза вiкном, i затиха… В очах, ще мокрих од слiз, малюється жах… Так, тi очi бачать у таємничiй пiтьмi постраха дiтей – Хо, страшного, бородатого дiда, з величезною торбою за плечима, повною неслухняних дiтей. … а йдiть-но сюди… а вiзьмiть-но собi неслухняного панича!..

СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв

Posted on by / 0 Comment

Ноги важкi i неслухнянi, вiдчуваю, як терпнуть плечi. … Хвилин п'ять мовчки дивилися на ведмедицю, що раз по раз зводилася на заднi лапи i грiзно ревла, уже задкуючи вiд нас та пiдштовхуючи до гущавини своє неслухняне ведмежатко.