Результати пошуку слова: Несміло
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Колись робітники на-пам'ять учили прокламації, написані цією рукою, що тепер так несміло і злодійкувато посилає в рот на виделці смачні гриби. … Панас Павлович чомусь усміхається кривою, несмілою усмішкою й замовкає. … (Зустрічає вона таксамо, як і проводжає: чи то несміло, чи то соромливо.) І раз-у-раз у чорному.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
– несміло запитала. … – несміло запропонував Тимко Чемерис – найменший з вірних Васькових ординарців у походах на баштани. … Несміло обсапує кущики картоплі, боячись підрізати їх, вириває бур'ян руками. … Платон повечеряв та й собі зібрався вкладатись, коли в двері хтось постукав, спочатку несміло, потім уже гучніше.
Микола Олійник – Леся
Дівчинка злегка кивнула головою, поволі витягла з великої, мабуть материної, потертої муфти худеньку ручку і несміло промовила: — … Почали її два голоси — несміло якось, непевно, та поступово пісня, мов птах, стріпнувши крильми» полинула над головами. … Слова самі вириваються з уст — спочатку тихо, несміло, а далі дужче, голосніше…