БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Та й не брак місця змушував їх стояти й злякано, з невимовною нудьгою тиснутися один до одного, а те, що всі їх злісно штовхали ногами, наступали на пальці, ходили по них, зумисне підбивали під коліна, ще й обкидали нечуваною лайкою.
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Все це вібрувало, гойдалось і тріщало під навалою нечуваного щастя.
Жюль Верн – 20 000 льє під водою Posted on by / 0 Comment Записи про цю подію, зроблені в бортових журналах різних кораблів, досить точно збігалися в описі зовнішнього вигляду цього предмета нечуваної швидкості його пересування, надзвичайної потужності його рушійної сили, особливого життя, яким він, здавалося, був наділений.
НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит Posted on by / 0 Comment Мудреці відповіли, що під жіночою одежею приховується Самба, а приведе він на світ залізного кия, який принесе погибель його родові, тобто ядавам, як і всім тим, хто докотився до нечуваного блюзнірства – насміхатися з мудреців.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment З мешканцями Переволочної Яковлев розправився з нечуваною лютістю — він звелів вирізати до ноги всіх, не минаючи жінок та дітей, а тих, хто ховався в хатах, спалив живцем разом із будівлями.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Чому мала рука його другої дитини піднятися на сповнення сього нечуваного вчинку?
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment Тому немає сумніву, що нахабне захоплення острова вчинено поза волею Роллінга і доводить тільки, що Роллінг перебуває в полоні на острові і що мільярдером користуються з метою нечуваного шантажу.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment А ось тепер звався Божндар, і в монастирі Святі архангели сидів над здобленням дорогих пергаменних книг, дійшовши цього вміння всього лиш за два роки, що вже було річчю нечуваною.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Здавалося, що вся його струнка юнацька постать застигла в могутньому, нечуваному крикові,- чи то перестороги, чи протесту, що догоряє рідна стріха, що обличчя, після смерти вже, вкрили синяки від ударів кольбами…
