ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Голову нещасного викривача можновладної Іродіади поклали на коштовну тацю – то був сюжет із життя царствених осіб, і до нього належало дібрати відповідний антураж.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment …носиком і ямочками на щоках, з п’янливою принадою знайомих, призначених йому для поцілунків груденят… Йому стало чомусь до болю жаль її, жаль, що він може зробити її нещасною, адже його смерть розбила б і їй життя, розбила назавжди.
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Таж про це горобці на вербі цвірінькають, що москалі велику силу війська збирають на границях нашого нещасного Запорожжя, що князь Прозоровський має захопити всі паланки, а генерал Текелі має добувати, ограбити та зруйнувати нашу Січ.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment I раз уже нам судилося стати жертвами цього нещасного випадку, то ми повиннi зробити все вiд нас залежне, щоб i нашi товаришi, i нашi вороги вiдчули тут руку Радянської Батькiвщини, Радянської держави.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Та як вона могла покохати такого нещасного сучого сина?
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Протягом дня ми шукали можливості скупатися, але дарма; судно [92] зусібіч обложили акули – то були, безперечно, такі самі хижаки, які минулої ночі зжерли нашого нещасного товариша і які сподівалися незабаром учинити ще один бенкет.
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході Posted on by / 0 Comment Прости йому, господи, прости нещасному, що, прибитий тяжким горем, сказав слова гнівні та ненависні.
СОЦІОЛОГІЯ – Загальний курс Posted on by / 0 Comment Фромм дійшов висновку: багатство не приносить радості, а гонитва за насолодою робить людину нещасною і самотньою.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Ви зробили мене дуже нещасною, і я не хочу з вами ніколи більше бачитися.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів Posted on by / 0 Comment Ніколи, ніколи в житті вона не почувала себе такою нещасною, самотньою, скривдженою… А Іван Семенович постояв ще трохи біля Ліди, знесиленої, маленької, тремтячої і жалісної, подивився на її спину, що здригалася від ридання.
