Результати пошуку слова: Нещастя
Кобилянська Ольга – Людина
Він від’їхав, як і то тобі відомо, на два роки з дому, щоб студії покінчити, щоби вернутися зовсім “готовим”; тоді й мали свої заручини оповістити, а там і побратись, та, на нещастя, набрався десь у шпиталі тифу й помер, бідачисько, таки у В. … В першій хвилині, як він лиш вступив в нашу хату, віщувало вже моє серце нещастя.