Результати пошуку слова: Ну звісно ж

 Ну що ж, пішли по рядах. … Дядя Філя не залишився в боргу і також посміхнувся лукаво й заохочуюче, ніби кажучи: «Ну що ж, молодий чоловіче, стрибайте. … –  Ну жеребці!  … єдиної жінки, за якою Сідалковський ладен був іти пішки навіть на далекий Шпіцберген, куди вона одного чудового (чудового, звісно, для неї) вечора зникла із заїжджим ресторанним… … –  Ну що ж, я – так я.

Ну, бажаю успіху, Жорже… … Ну, та певно ж, що автомашина. … Звісно, що ні; ти ж бо дивився у свою чарку! … Ну та звичайно ж, – … Ну, що ж – справді, хто був сам один, того не було кому покинути. … – Та ну-бо подумайте як слід, може ж якраз і пригадаєте…

–  Ну, що ж… – … Ну а зараз… Що ж, нічого не вдієш. … –  Звісно ж, ні. … Але в будь-якому разі, на зворотному шляху вони неодмінно відвідають Мишкович і, звісно ж, знову зупиняться у „Вуйковій хаті“. – … –  Ну що ж, – … – Ну, то що ж, подзвониш завтра. … –  Ну що ж, я йду. … –  Ну що ж, – … –  Звісно ж, ні, – … –  Ну, що ж… Пам’ятаєш, Маріка тоді говорила про припущення пані Волш?

— Ну ти ж і вибрав маршрут, — … — Ну як же ти… … — Увечері після роботи ще проса на кашу в ступі стовчеш, ну і, звісно, коноплю м'яти… … І все ж, затис-нуті серед лісу чобіт та босих ніг, ми, малі, очей не могли від Олекси відвести. … Ну пий же, пий… … Ну ж бо, поринь у мрії…

–  Ну що ж, приймемо бій, але знахідку не кинемо, – … –  Ну, як же можна так?! – … –  Ну, звісно! … Ну, що ж ти придумав з шоломом? …  Ну що ж ви, справді, Арсене Давидовичу! … –  Ну що ж, катай, Павлику! … –  Ну що ж!  … – Ну що ж!

— Ой, то, знаєте… Всі ми бачимо, всі ми розуміємо — ну коли ж не сила наша. … Що не побідив, що впав у титанічній боротьбі — ну що ж… то воля Господа. … Ну, татари звісно… Б’ють, палять села, скотину забирають, людей у неволю тягнуть. … Ну що ж… От і маємо, що заробили.

— Ну й що ж то за таїна? … — Ну що ж, гаразд, — … — Ну що ж, я можу тобі розповісти що завгодно з англійських Синіх книг, хоча ці теперішні діячі заводять туди безліч нісенітниць. … Ну що ж, ходімо! … Звісно, його малярський хист — непересічний, але можна малювати, як Веласкес, і бути водночас нудним до неможливого.

А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза, В кадці лиш лишився квас. … Всяка погань лісом лазить, Ну ж но хто на нас наважить! … Батько ваш жиє!» Ну Микиту цілувати І до серця пригортати! … …ненавидить мужчин, А до мене потихенько, Чує щось її серденько,- Звісно, що не без причин.

– Ну, я ж розумію, тобі завжди краще знати. …  Ну, пане, якщо ви не повернетесь, то й я, звісно, не повернусь. … Ну ж ходім, добрий дім вогниками світить. … Ну ж ходім, добрий дім вогниками світить. … Ну ж бо, показуй мені, які тут є закамарки! … –  Ну, і все ж таки нічого не вирішили, –

– Та я нічого, на війні, звісно, як на війні… Сам служив. … – Ну, а як же я… В пастухи піду, замість Степки Чугаєвої… Вона в доярки переходить, бо дівка… До неї вже свататись приїжджав тракторист з Мармуліївки, та старий Чугай вигнав. … – Та звісно,- погоджується Горобець,- як вирішать… – … – Ну, а чого ж ти сам серед цього поля?