Результати пошуку слова: Ну-бо

Бог їй каже: о жінко! … Не скузуйся зі мною, бо із того варіння. … Бо із того варіння не буде тобі добра. … не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю. … Без нього, без убитого, ну ким би ти була? … Ідалія, сучасниця, ну, як тобі сичалося? … Ну що ж, нехай. … Ну, от і все. … Ну, Петре, як? … Ну, як там вальси – чи гримлять у Відні?

– На перший погляд -звичайнісінька мирна нутрія, Pile reburrus, але з прихованою бомбою у стравоході.

Збудись, бо прийде час – і ти заснеш навік!» 258 Чи й далі житимеш серед турботи й нуди, Добро стягаючи, щоб вік прожить, як люди?

Вони є джерелом задоволення, бо залишають дійсність “за дужками”, пропонують для реальних суперечностей удавані розв’язання, котрі у своїй функціональній простоті та простій функціональності виходять за рамці нудної складності суспільних відносин, пов’язаних із владою та підпорядкованістю” [134].

*Тут ужито французької, а не iспанської вимови iмення "Жуан", бо так воно освячене вiковою традицiєю у всесвiтнiй лiтературi. … Ну, вибач, годi! … Ну, правда, смак у нього не найкращий; циганка, бусурменка i жидiвка… Д о л о р е с Ти забуваєш про iнфанту! … Ну, я ж тобi казала – вiн гора!

Ну, скажімо, про полювання на мавп – скільки про це є книжок! … Болем у серці віддаються страшні злидні простого люду. … Африка бореться, Африка розпрямляє свої дужі плечі. … У жінок з обох боків голови теж звисають разки перлин. …  Ну, тоді Яро зараз приготує смачну печеню з гадюк, –

Сама себе ізв’язала… Та звідки ж таке сизокриле голуб’я в цій сірій старовірській Добрянці, замкненій серед чорних борів, замурованій хмарами? … Чи з жалощів до нашої убогості, чи з нудьги для розваги господиня іноді присилає по мене. … За пояс мене заткнув… Ну, ми ж не проти Європи.

Бойко – канд. … Бородін – доктор істор. … 78 Бондаренко К.І. … 85 Бойко В.М. … 166 166 Бондар О.М. … 78 Бондаренко К.И. … 85 Бойко В.Н. … … 166 Бондарь А.Н. … байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості); – … Нуреева, В.В.

Граматики, ритори, філозофи ще й богослови із зошитами під пахвою тяглися до класів. … — лящали вони з усіх боків, — … Їй-бо, добрі! … — Їй-богу ж! … — Ну, добре, — … — Ну… … Ну, то слухай. … Ну, вихилив чарку, — … А страхи такі трапляються, що й ну… … Ну що ж, погуляли добряче, пора й додому.

Потім я боявся, що ліфт раптом застрягне і мені доведеться нудьгувати в ньому кілька безкінечно довгих годин, гадаючи – чи є конверт?… Дякувати Богу, цього не трапилося і я увірвався у квартиру, на ходу знімаючи піджак, розкидаючи вусі боки взуття і краватку.