Результати пошуку слова: Ну

Ну, хоча б з отих двох, що сидять за першою партою в середньому ряду перед самісіньким столом Ліни Митрофанівни… [Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) – … – Ну-с, розтулимо рота і подивимося, що там у вас робиться, – … – Лесику, ну ти ж гарний хлопчик. … Ну розкрий ротика. … Ну будь розумником!

Ну, для себе я – це я, звичайно. … Феодосiя Макарiвна стригла мене машинкою "пiд нуль". … У колгоспнiй майстернi сiльгосптехнiку направляє: Ну, до того ще й взагалi майструванням захоплюється, усе щось напильником джикає та свердлом скрегоче. … –  Ну, гаразд уже, годi, гаразд! 

–  Ну то й що? …  Ну, я пішла… – … Ну що ж, пішли я куплю тобі жетони. … –  Ну, куди летимо? … –  Ну, що там? … Втім, здебільшого це мої співробітники або аспіранти – представники нудної, на її думку, професії. … Заплутайте сліди, знайдіть якусь схованку, а потім… ну, щось придумаєте. … –  Ну от ми й зустрілися, Свамі, –

ну, та дарма! … Є в його й крамниця, й земля, до своєї дочки Горпуші приняв собі у прийми зятя, да так удвох тепер орудують, що ну! … ну, це штучка! … Хоч воно з тієї земельки невеликого й добра, ну, а все ж земелька. … хоч мені й сутужно тепер на гроші, ну, та вже розстарався б…

— Ну, Сосницький, давай у кумпанії? … Ну, кинь дурниці! … Ну бо! … Коли Сосницький зривається згори й потім понуро сидить, мені стає нудно. … Ну, поки-що бувай! … Ну, бувайте, мої панове! … Ну, так, значиться, роботу? … Ну от. … — Ну, голубчику, я не маю часу. … — Ну, як справи, малий? … — Ну, за віщо…

i серце нудьгує, що тепер за батьковою смертю нiколи їй того не прийдеться добути. … Якiсь думки про щастя; якiсь даремнi надiї, котрi її завжди дурили, розбивались об гострi пороги остогидлого життя та утрат, нужди та недостачi… Досi i то було гаразд. … "Ну, за що, про що?

Ну, тепер він уже мене так не називає, бо я його наполегливо попросив перестати. … Ну, а шодо мого братика Роззяви (я, до речі, ніколи його так не називаю, тільки «Ігорчик»), … обійняв її і притулив головою до своїх грудей, примовляючи: «Ну–ну–ну, заспокойся… –  … А РАЗ ТАК, ТО Ж НУМО, БРАТІЄ, ЩОСИЛИ, ЛІВОЮ РУКОЮ!

Ну, була ніч у вісімнадцятому столітті, ну, висить собі сухорлявий чолов'яга на хресті. … Ну да, смішно говорити, що комусь їхні костомахи знадібні для науки, тепер таких … … — Пополудень зиркав на мене весело, виглядало, що він начебто зі мною жартує, одначе я помічав, що весела його нута — роблена.

— Ну, гони биків, чого рота роззявив? … — Ну й стояв… … — Ну, й іди до неї. … Ну, думаю, уже обтан-цювала мене мара з мітлою, уже я тепер не вийду з цього місця. … Ну, думаю, замурували мене дорогі родителі за таке злодійство заживо на голодні муки й погибель. … — Ну? … «Ну що ж, — … — Ну, сам знаєш, ліс рубають — тріски летять.

–  Ну, цього, звичайно, мало. … –  Ну, Крок, хіба це так уже важливо? … –  Ну, – … І ваша записка до мене теж зберігається надійно… Ну!  … Я сподіваюсь, коли ви поживете в нас, то зміните свою думку і свої наміри… Ну-с, а тепер повернемось до справи.  …  Ну ось, – … –  Ну, що ви, Арсене Давидовичу!