Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Відтак, схиливши голову низько над скрипкою, неначе учув там в ній для себе потайний окремий голос з її наказуючого нутра, і — заграв. … Лиш в печі горить, тріщить веселий огонь і освітлює нутро хатини, а найбільше те, що найближче самої печі, а то: саму Мавру. … — Так, злетіли звідкись і ну ж бити в двері.