Результати пошуку слова: Ніжно

РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту

Posted on by / 0 Comment

Мірек ніжно провів долонею по її спині. … – залебеділа Гелена так ніжно, як це вона робила завжди, коли хотіла випросити в батька щось рідкісне.  … Тим часом руки Сільвії – руки найдосвідченішої у світі; масажистки – дарували йому стільки ніжності й живої енергії, що він легко опинився у їхньому чарівному полоні.

Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК

Posted on by / 0 Comment

Посередині, в красивій мармуровій чаші, грайливо бив невеличкий фонтанчик, а над ним розкинула крислате віття ніжно-зелена пальма. … Ян заряджав і передавав мушкета худому, білявому і ніжному, мов дівчина, Якобу. … Ніжно взяв її голівку шкарубкими, мозолистими руками, осипав обличчя поцілунками.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

поки ж що теплою, ніжною рукою мати гладить волосся сина. … о, скільки хорошого, ніжного, теплого пережито за довгі літа в цій спочивальні. … Гроза минула, на небі розривались і повзли до пониззя хмари, нарешті у прорізі між хмарами окреслився місяць – тонкий, як серга, ніжно-голубий.

РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи

Posted on by / 0 Comment

Побачив руку я красуні неземної, що ніжно гладила моє лице. … Стіни, підлога і стеля були з пластику, від якого струменіло ніжно-зелене світіння. … Зустріч, яка не відбулася Великий Бу саме дожовував ніжно-голубу квітку, коли почувся пронизливий свист.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

І ще в кожній новій Плетуновій книжці постійно ніжно і тужливо звучала струна про білу дівчину, яка явилася йому один раз у житті… … Слів ніхто не розібрав, але мелодія була прониклива, особливо ніжно вилунювався із цих старих стін дівочий голос.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Її холодцювате дзвоноподібне тіло внизу було облямоване ніжною бахромою, а з середини нього спускались, розвіваючись, мов пучок різнокольорових шнурків, довгі щупальця. … Губани ніжно і обережно знімали цей кораловий пил з щік і зябрів папуг, своїх багатих родичів, і, мабуть, з насолодою поїдали його.

БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів

Posted on by / 0 Comment

Я чудово пам’ятаю, як жахнулася матінка, побачивши, що я борсаюся в калюжі серед галасливого гурту качок, і як ніжно вона скинула мою мокру, наче хлюща, одежину й почала змивати з мене грязюку! … Зрештою вона підійшла до нього ззаду и підштовхнула до води, але дуже ніжно, наче кажучи: «Не бійся, дитино.