Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
В повітрі повівало ніжними пахощами молодої зелені й меду… … Все було сповнене ніжними пестощами першої весни. … — Залізняк стукнув кулаком по столі з такою силою, що важкі його ніжки заскрипіли й похитнулися. … Проти гвалту — гвалт, проти ножа — ніж! … Якась солодка, ніжна туга вливалася разом з ним у душу.