Iрена Карпа – Фройд би плакав Posted on by / 0 Comment Спів тоді нікуди не дівається, залишається в голові, поміж вухами, починає відбиватися від однієї стінки тіла до іншої, збуджує органи, примушує кров шурхотіти у правильному напрямку і, врешті-решт, просто зігріває того, хто співає.
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Бо вони тут вдихають і видихають, приречені хімічною сокирою все ж висяться до неба – котра вища… Як вони стражденне борються за своє земніння під сонцем, а нікуди не воліють від рідних гір відірватися.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment Каже Фрузя: «Ну, Микито, Все обстрижено, обмито, Тільки в кудлах хвіст лишивсь: Се на те, щоб Вовк нікуди, Ні за крижі, ні за груди, Ні за лоб тебе не ймивсь.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Правда, Сашко нікуди й не ходив — чи то сідав перед мольбертом, чи нахилявся над письмовим столом, пишучи сценарії, а ввечері охоче втягався в балачки, які обізвав словами Беранже: «На лужку дитячий крик».
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями Posted on by / 0 Comment На доброго козака, то нікуди й чхнути!
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment Оленка ж тим часом пряла — то була для неї наймиліша з усіх хатніх робіт: головно тим, що нікуди не треба вставати, а лишень не зводити погляду з нитки, як снується.
