Німота Posted on by / 0 Comment німота́ – … іменник жіночого роду (мовчання) відмінок однина множина називний німота́ родовий німоти́ давальний німоті́ знахідний німоту́ орудний німото́ю місцевий на/у німоті́ кличний німо́то*
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Отак німота запалила Велику хату. … За герцогинями німота; Хто з соколами на руках, Хто пішки, верхи на ослах – Так аж кишить!
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment темнота непривітная, німота непробудная, нерозгаданий холод та морок! … темна німота… червивее від бога?!.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Еліасберг уже нічого й не радив, лише констатував: набрякають легені, товщають (опухають) голосові зв'язки — Сергієві загрожує повна німота.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Санька рано пізнала горе, а її вада — німота — зробила її відлюдком.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment німота — усі ці риси, притаманні ракові, вказують на його причетність до потойбіччя.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Завивання вітру над засніженими лісами, стрімкість потоків, що б’ються об скелі, німота льодовиків – усе передано в ритмі мелодій, схожих на народні.
