ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
Мартінові й самому стало ніяково. … Мартін ніяково замовк, болісно відчуваючи, що не вміє говорити, і соромлячись цього. … Отже, сидячи за столом, він ніяковів за свою невмілість і водночас був зачарований усім, що бачив навколо. … – Зрештою, Мартін мій брат, і поки він нічого тобі не винен, ти не маєш ніякого права чіплятися до нього.