МИРНИЙ Панас – Казка про Правду та Кривду Posted on by / 0 Comment Та нема між ними ніякої згоди: щоденна сварка та лайка, щоденні шкоди та перешкоди. … Вмер наш батько, не зоставивши нам розпорядку ніякого… Як тепер будемо жити?
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ескорт у смерть Posted on by / 0 Comment Навпаки, вона ніби насолоджувалася тою ніяковістю, яку створювала своїм мовчанням й удаваною байдужістю до співрозмовника. … Але по закінченні люди почали виймати гаманці… Тінь промайнула обличчям музиканта, він швидко заховав у кишеню гроші й, ніяково вклонившися, швидко пішов геть.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment ніяково озвався Іван. … ніяково сказав Іван. … ніяково продовжила невістка.
Кафка, Франц – ПЕРЕВТІЛЕННЯ Posted on by / 0 Comment Мовби не було ніякої перешкоди, він гнав тепер Грегора вперед із особливим галасом; звуки, що линули повз Грегора, уже зовсім не були схожі на голос одного тільки батька; тут було насправді не до жартів і Грегор — будь-що-будь — протиснувся у двері.
ФІВЕГ Гейнц – Полум’я в лабораторії №1 Posted on by / 0 Comment – Не виникає ніякого сумніву, що в цьому випадку ми маємо справу із заздалегідь задуманим злочином. … Перевертати завод догори ногами нема ніякої рації.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Через десяток років тут товклася уже зовсім інша молодь — якісь галасливі дівчатка і круті парубки, що пили пиво з горла, яким уже ніякого діла не було ні до нас, ні до України. … Мені стало ніяково, незручно, ніби побачив себе збоку, з поправкою на ґротеск.
ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі Posted on by / 0 Comment Ніякої. … Давидов проходив повз засмаглих, вкритих потом і пилюкою людей, що не звертали на нього ніякої уваги.
Украдений син – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment При ньому ніякої зброї: все забрали — навіть малий ножик у кишені. … Сама знаєш, що з тобою мені тепер ніяково возитися.
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч Posted on by / 0 Comment Ніякого обману не треба, я на ці діла майстер… Опит – велікоє дело! … Роботи з неї ніякої, знаю я: все подай, все прийми, від дзеркала вірьовкою не відтягнеш, надвір – не то зимою, а й літом – виходе тілько на шпацір!
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами Posted on by / 0 Comment Тичина ніяково сміявся. … А вона й жертви не приносила ніякої, а принесла найцінніший свій дар.
