ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ
– Ми піднімаємось? – Ні! – Скинуто останній мішок! – А тепер піднімаємось? – Ні! Ці слова лунали вад безлюдними просторами Тихого океану близько четвертої години пополудні 23 березня 1865 року. цілі краї, спустошені безліччю смерчів, що нищили все на своєму шляху, тисячі людей, загиблих на суші й поглинутих морською безоднею, –