ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри
Десь за четвертим ударом дзиґаря вже ставав цілком свідомим свого існування, своєї родини та обов'язків. … – На обід прийдеш? … осміхнувся той. … Боже мій, та це ж бо шеф Пліній! … І не тому, що був лихий чоловік, боронь Боже, але батькам, та й мені, він видавався фатальним. … – Що за світ, Боже милостивий!