Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром. … Ніхто не знав обсягу прийдешнього в ту ніч. … — сказав Орлюк таким тоном, ніби просився до Москви на Сільськогосподарську виставку. … Я працював в організованому гітлерівцями нібито партизанському загоні, який боровся з вашими партизанами.