Результати пошуку слова: Обзив
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Раду лежав на землі, підперши голову на лікоть, і, затявшись, не обзивався, мов був сам один-одніський на місці. … З противної гори, відділеної від нього лиш невеликою долиною, обзивається голос трембіти. … — Чому ще перед сходом сонця десь трембіта обзивалася? … І не то, щоб обзивалася, а ридала… —
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
— ніби з самої землі обзивається глухуватий рідний голос. … Гриць уважно ловить кожне слово і допитливо поглядає на Дмитра — хочеться взнати, чи до ладу він, Гриць, робив діло, та той не обзивається ні словом. … Десь за вибалком обзивається коса косі, як серце серцю, і знову стихає на високій прозорій ноті.
Григір ТЮТЮННИК – Вир
Охрім замовк і довго не обзивався; навіть Денис перестав хропіти. … Навіщо ти йому здалася, неграмотна й темна?» Пригнічена такими думками, ходила Олена як побита, не обзивалася ні до кого й словом. … Підходили до мене пастушки, щось говорили, але я до них не обзивався. … — обзивався Павло, так налягаючи на борщ, що з вусів аж пара йшла.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Признаюся: попервах, байдужістю отруєний, ще сонний, неумитий, блукаю навкруж Святого Духа, і його пощерблене каміння стін, і похилений хрест на бані, і ковані двері до мене не обзиваються ні словом, ні звуком. … (А може, обзиваються, кричать, просять, ранять мою душу до крові, а я болю не чую?) А я болю не чую…
Микола Олійник – Леся
Набравши повні груди повітря, вона знову — дужче — обзивається: — … Мабуть, не варто було обзиватися. … обзивається повновида вродлива дівчина. … обзивається Михайлик. … Лежала з широко розплющеними очима, втупивши погляд у темряву, що обзивалася за вікном сумним зітханням вітру і далеким незрозумілим нічним шарудінням.