Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Тішилася, і сміялася, і світ не раз обняти бажала б. … Хотілося обняти на оберемок цілу ту гору, винести на світло дня, закликати всіх людей і крикнути: «Люди!
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment – Естер говорила схлипуючи й знов тягнула руки до Маріїних колін, намагаючись їх обняти. … й чую, що хочу обняти маленьку жінку, яка мене, як і всіх, хто до неї приходить, називає дочкою.
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Мав велику охоту обняти та поцілувати сина при всіх, та якось не випадало це робити при стільки людях. … Мені також пильно обняти їх.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада Posted on by / 0 Comment Матері й сестрі здалось, що бачать його уже востаннє; кинулись за ним, хотіли хоть обняти його на прощаннє. … Хочуть його обняти, а він руками їх одпихає: –
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Дай обняти дитину. … Іванкові захотілося обняти його, але застидався власного почуття і мовчки побрів у очерети.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment – спитав Комашко, і в його серце ніби заболіло; йому хотілось обняти й пригорнуть до себе засмучену Саню, як дитину. … – крикнув Селаброс і хотів обняти Надю за стан.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля Posted on by / 0 Comment Мені треба багато зусиль, щоб удержати себе від найпевніщого виявлення дійсної правди: підійти, обняти й почать цілувати. … Обняти каналію, напоїти "до бєлого колєна", як кажуть у нас у містечках, і гайда знов назад, додому, "въ глушь, въ Саратовъ".
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Дяк, як побачив, так і простяг руки, щоб ніби обняти її і пригорнути до серденька; а навпісля мовчки наливав горілку в шклянку і так дудлив за обідом, що після обіда не зміг до-ладу й заспівати «Вічную пам'ять». … – говорила вона, одводячи од себе його руки, як він знов хотів обняти її –
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment …любо усміхається, хоч і бачить він у йому лиха багато, плачу, лементу… Він тепер дивиться на його не злим оком; прислухається чутким серцем; хочеться йому увесь мир обняти, втерти йому сльози, втихомирити горе… Повернеться він до себе думкою, чує, як у голові борюкається острах з надією: то надія подужує острах, то острах – надію…
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Баракуда… Акула… Обняти акулу… Майже не слухаючи зоолога, Павлик з завмираючим серцем слідкував за кожною тінню, що з'являлася вдалині, в зелених сутінках. … Промайнула думка: «Обняти»… Руки зімкнулися навколо якоїсь слизької товстої колоди.
