Результати пошуку слова: Обоє
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена
«Обоє вони були стривожені. … Вони обоє щасливі, щасливі без міри, без кінця… Тому вже минуло двадцять два роки… На Марту Кирилівну ніби повіяло пахощами теї весни, подихом того вечора, того щасливого часу молодості, як повіває дух поезії з прочитаної поеми. … Вони обоє парка парили, тупцяли коло неї.