Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Якось вони обоє прийшли навідати нас на Об’їздній – в однакових плащах і капелюхах, два детективи з повоєнного східноєвропейського серіалу. … Обоє були височезні, як тички, юні і страшенно худі.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Вони, як і все галицьке населення, звикли вже до безнастанного постою війська в їхній хаті, вони вже знають звичаї й усі порядки коло наших ротних кухонь, куди щодня на обід виряджається хлопчисько, а часом і дівчинка, чи обоє разом, із військовим казанком по страву.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment А потім сіли собі на лаві і обоє, мов по команді, заплющили очі. … Обоє в цивільній одежі, з білими торбами.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Та щойно передні колеса воза торкнулися перехрестя, молодий князь і княгиня (так називали колись наречених) стали вовками й обоє стрілою помчали до лісу, що виднівся на обрії. … Так старі обоє стають ведмедями.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися Posted on by / 0 Comment Обняв козак Орисю, поцілував у тії губоньки, що наче з самого меду зліплені і вклонились обоє низько, до самого долу, панотцеві.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Підкрадаюся з города під вікно до вдовички – чую співає сама з Лопатою, та веселі обоє, язики заплітаються. … Відхиляю тихо хатні – храплять мої голубки обоє на ліжку, аж луна по хаті йде.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Навіть син Тіто, вродливий, дуже здібний хлопчик, уже змалку став приводом до боротьби й дипломатії, до ревнощів і спроб кожного з батьків зробити його своїм прибічником; хлопчик, якого вони обоє надто любили й пестили, дедалі більше прихилявся до матері і врешті зовсім перейшов на її бік.
МИРНИЙ Панас – Казка про Правду та Кривду Posted on by / 0 Comment Прикувати його зараз до стовпа, та так, щоб він і не ворухнувся!” От зразу де не взявся Огневик, що огнем заправляє,- він одного поля ягода з Сонцем: обоє на наш рід іродом дишуть,- тягне кузню за собою; пута в сто пуд, молотки в тисячу… Як махне, як вдарить по ковадлу – так іскри й сиплються!..
