Результати пошуку слова: Обрій
Жюль Верн – 20 000 льє під водою
Екіпаж, забравшись на ванти, оглядав обрій, який поступово звужувався і темнів. … О сьомій годині уже настав день, але дуже густий ранковий туман, непроникний для найсильніших біноклів, оповивав обрій і зменшував видимість. … Обрій ставав ширшим і чистішим. … Я підняв голову, обвів очима весь обрій і побачив фрегат.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
Сонце зайшло за обрій. … Інспектор став напружено вдивлятися в обрій, шукаючи вогнів, йому здалося, ніби вогники справді світять десь дуже далеко, але був він у тому не зовсім певен. … Коли на морі лягти на воду, обрій надзвичайно звужується. … Це дратувало, бо заважало розглядати обрій та хлюпало солоною водою в рот і в ніс.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада
Тим часом сонце вже зайшло двома кутами за обрій, вітерець ущух, і мешканці Енеферії ліниво чухалися, гикали, позіхали, явно готуючись до сну; один перетріпував собі діамантову перинку, інший акуратно складав біля себе ніс, вуха, ноги. … Я є істотою, що виходить поза твій обмежений обрій, примітивний слюсарю!
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма
Настав і ранок шістнадцятого липня, і ми почали жадібно оглядати обрій – але дарма! … Майже змирившись з утратою останньої надії, ми довго проводжали невідомий корабель поглядами, аж поки втратили його з виду, бо повіяв легкий бриз, і обрій заволокло імлою. … Весь південний обрій ховається за цією сріблястою завісою.
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
Море затихло, хвилі котилися за обрій. … Далебі, наче перебуваєш у театрі, і обрій – це намальовані декорації, таким гармонійним був пейзаж». … Він посріблив обрій і висвітлив корму піроги, що розгойдувалася на хвилях. … Обрій повужчав і пригас. … Вітер, солоні бризки, сіра холодна вода, ясний обрій.
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко
І жодна птиця свійська не вивела курчат в орлиному гнізді Вози стояли, скуті ланцюгами І обрій зблис півмісяцем татар І покотились в коней під ногами кошлаті димом голови петард. … Над ними небо мов сіряк По самий обрій туга, туга, туга.. … Отак сидять під хмарами нагуслими, а тиша мружить обрій – не здрімай!
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ
Зайшов за мене, як за чорний обрій. … Запливти – і цяточкою стати, ген за обрій – в морі по вуста. … А вранці вийшов – туга моя степом аж ген за обрій чорна, як рілля. … По самий обрій стелеться трава. … Аж ген за обрій – далі, далі, далі! … …Козацька чата дивиться на шлях,- по самий обрій порожньо в полях.