РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі) Posted on by / 0 Comment Важкі обійми стиснули Нама.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Хочеш — стрибай на ліжку, підскакуй аж до небес, хочеш — розкрий обійми і впади на Платона, притисни його до простирадл, цілуй у вуста.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Найпобожнішому з них, Гавриїлові з Грузії, з’явилася в сні Пресвята Діва і сказала: “Вийди в море і з вірою ступай по хвилях до мого образу!” Гавриїл вступив на море, перейшов по водах, як по суші, і приняв у свої обійми ікону Пречистої Діви.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Мені вистачило часу, щоб зістрибнути й добігти до на щастя незайнятого туалету і там я врешті фонтанно виблював усі вчорашні кави, коньяки, розмови, тости, знайомства, обійми, компліменти і чотири пляшки пива з братами-дембелями.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Полумінь мигалася нечутно, переміняла жаріючу барву в легко-синю, а тишина й самітність довкола нього розширялися чимраз більше й більше, неначе сповивали його у свої невидимі обійми.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб» Posted on by / 0 Comment Ту ж мить Марко переплигнув на «Колумб» і потрапив в обійми Левка та Андрія.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Кидались один одному в обійми в божевільному пориві полум’яніючого людського серця, цілувалися від надміру щастя й віри, в святому екстазі відчуття скорого здійснення тих великих, у своїй…
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment Земля розкривала обійми, приймала своїх синів.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment ось вона щойно зійшла з достиглої вишні, дівчинка, яка також тіль-тіль дозріла до жінки і зійшла у мої обійми, відкриваючи чар окремого світу зі своїми пагорбами, лісами, долинами, рівчачками, озерами… Це було таке щастя, що я став на коліна, опустився навколішки на підлогу…
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Узявши мене в залізні обійми і піднявши над землею, він спокійно заглянув у вічі.
