ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
По-своєму й заздрив Полікарпові, що саме йому випала честь описати подвиги братії нашої; зрештою, він одяг всі ці історії в одежу найліпшого красномовства, звівши і зберігши для нащадків справжні і несправжні оповіді, які люблять переповідати ветхі деньми діди-ченці. … – Коли вже одягся в смиренну шкуру, хай тягне, як усі!