Результати пошуку слова: Он

І я вдячний Решетнякові, який таки спромігся на слово: дораджує нещасному піти он туди, де клепають, де утворився вже цілий цех клепальників, — … Біля воріт уже, он вона з дитям на руках!..” … Вперше після днів і ночей неволі, після всіх принижень полону кожен із нас пережив ніби мить оновлення, ніби просвітленими очима?

І то не прості ветерани війни, а інваліди першої групи: онкологія, сухоти в стадії агонії, три інфаркти поспіль і таке інше. … Із заздалегідь обдуманими намірами, без оних, в стані афекту, в результаті необережності чи нещасного випадку? … Он ви скільки мастики навецькали, так, наче фарбували, а не під натирання.

Він казав: «Ганю, я планую одружити он ту, в розовому капелюшку». … Це, звичайно, не була «до-олгая есто-онская пауза», але він чув себе між молотом і ще більш жорстким місцем, шо виглядало на те саме шо і «до-олгая есто-онская пауза». … він хоче, шоб ви знали, шо та, і та, і он та споруди насправді є дуже важливими». –

не вимовлю цього слова, бо он діти сидять? … Навіщо було йому знати, що цю дивовижну безпечність створили мені люди, яких я вчив або ж учив їхніх дітей та онуків; вони, може, творили цю безпеку інтуїтивно, з природної потреби віддячитись; я ходив поміж ними, поміж людьми, чистий і білий, із німбом навколо голови…

Ми всі прибули… Сини твої… Там он… (зацокала клямка) ось… Павза. … Он, брат, яка він «шишка»!.. … – Он як!.. … Ще дві години шаленої їзди степом і вони нарешті зупинилися на полустанку К… Он як! … – Те, що ти пролетар – то до лампочки, он до тієї, бачиш? … «Он, що! … Он вони ходять на рожевому тлі, по самім шпилю і воркочуть.

Ах, он вона яка! … Он як?! … тільки безвольне, сліпе знаряддя вищої волі, фатальної конечності, що ця вища воля крутить і командує цими «деспотами» так само, як і тими «рабами», що бунтуються он там. … У онах, власне, прийнято ні з чого дуже не дивуватись. … Але так, дійсно, вона стояла щойно он там.

— Чому не були ви оноді на вечірку?-спитав я її одного разу з нашого зільника, спираючись коло білих штахет, за котрими в свойому саді стояла вона і з найбільшим спокоєм з наймолодшим братом, хлопчиною, може, 12 — 13 літнім, заїдала порічки. … Оноді[9] говорив я з її найстаршим братом про неї.

Он уже й на постать стали,- промовив Федір і придав ходи. … –  Паночку,- зітхнувши важко, вимовив він,- хай уже я один в одвіті буду… Он дочка в мене… Пустіть її, лебедику! … –  Он як нового кума прибрали, як того снігуря! … Он то що Федірі Он то як!.. … –  Та ти, певно, не заб’єшся… А он воно… –

Втім, якраз в останньому нічого дивного немає, адже на той час сер Генрі взагалі був самотній, це вже згодом у нього оселилася двоюрідна онука, леді Аліса. … Таким чином, Аліса доводилася серові Генрі двоюрідною онукою, проте ніколи не називала його дідом – лише дядьком. … Передовсім її увагу привертали статті з онкології.

Сюди-туди — он куди, увесь рід багатий», — … «Сюди-туди — он куди, увесь рід багатий», — … «Сюди-туди — он куди, часто частувати», — … — Он повзуть. … — Он іде до хати! … — Он уже біжать, гляньте! … Он–он–он! … Он уже дивляться, гади… (Оглядається вбік). … Он як! … — Он як. … — поправив Штігліца фон Крауз таким голосом, що Штігліц онімів.