Результати пошуку слова: Опустити

Якщо слово є звичайним членом речення, то його не можна опустити, без нього зміст і структура речення руйнується: Життя здавалося йому одноманітним, сірим (дієслово здавалося виконує роль зв’язки у структурі складеного іменного присудка; опустити його без шкоди змісту речення не вдасться).

Досить пропустити крізь цей газ електричну іскру, щоб стався вибух. Якщо-опустити таку пластинку, затиснуту між металевими електродами, в рідину і подіяти на неї з допомогою радіопередавача, то вона починає часто і швидко коливатися, і це коливання передається навколишній рідині.

Він також потурбувався, аби не пропустити спостереження за нею в той момент, коли вона проходить через меридіан острова, що мало полегшити спостереження. Аби міцніше зафіксувати отриманий кут і не допустити зміни відстані між планками, Сайрес Сміт прикріпив їх голками акації до поперечини.

відіткну́ти1 – дієслово доконаного виду (опустити вниз) Інфінітив відіткну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа відіткні́мо, відіткні́м 2 особа відіткни́ відіткні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа відіткну́ відіткнемо́, відіткне́м 2 особа відіткне́ш відіткнете́ 3 особа відіткне́ відіткну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

поту́пити – дієслово доконаного виду (опустити очі) Інфінітив поту́пити однина множина Наказовий спосіб 1 особа поту́пмо 2 особа поту́п поту́пте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа поту́плю поту́пимо, поту́пим 2 особа поту́пиш поту́пите 3 особа поту́пить поту́плять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

стину́ти – дієслово доконаного виду (підняти й опустити плечі при вираженні здивування, зневаги, вагання) Інфінітив стину́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа стині́мо, стині́м 2 особа стини́ стині́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа стину́ стине́мо, стине́м 2 особа стине́ш стине́те 3 особа стине́ стину́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

обпа́сти1 – дієслово доконаного виду (впасти, опуститися) Інфінітив обпа́сти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа обпаде́ обпаду́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

відтика́ти1 – дієслово недоконаного виду (опустити вниз) Інфінітив відтика́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа відтика́ймо 2 особа відтика́й відтика́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа відтика́тиму відтика́тимемо…